Патерн полностью

Ніби підігруючи його настрою, погода зіпсувалася. Здійнявся поривчастий вітер. Сонячний ранок нагло змінився сірим дощовим полуднем. Прогноз на погодному сайті набряк свинцевими краплями.

«Якийсь шведський травень», — оцінив кліматичний збій Антон, зачинив вікно в спальні, кватирку на кухні і засмикнув усі гардини.

Заваривши міцного пуеру, він розшукав у серванті пачку печива й приніс на кухню один зі старих ноутбуків. Відсьорбуючи з горнятка чифір та розмочуючи в ньому засохлі кружальця, Антон переглянув відео з Назарового накопичувача.

Більшість сюжетів були зняті прихованими камерами в житлових боксах. Побачене нагадало йому аматорське порно минулого століття, що вимагало від глядачів розвинутої фантазії та високої відданості вуаєристським практикам.

На тлі цього побутового нуару записи з каптьорки вирізнялися чіткістю, постановочними ракурсами та емоційною яскравістю. У всіх каптьорочних «іграх» головну роль грала Христина, а її партнерами виступали жінки: Міла, ведуча та білявка модельної зовнішності, яку Антон іноді бачив у павільйонах та вважав дівчиною одного з операторів.

Він кілька разів передивився ці записи і врешті-решт переконався, що Христина знала про спостереження. Саме вона ненав’язливо, проте вправно дарувала камерам вигідні композиції тіл. А ще не забувала відхиляти та підтримувати волосся партнерок, якщо воно заважало бачити найцікавіше.

Чи знали про камери її коханки?

Щодо цього в Антона не було впевненості. Під час перегляду останнього відео йому здалося, що Міла, коли вкотре присідала над розпухлими губами Христини, прямувала поглядом точно в камеру. І робила це з тим виразом на обличчі, який він добре знав. Саме так вона дивилася на Антона, коли перехоплювала ініціативу в ліжку або у ванній. Коли займала позицію наїзниці або застрибувала на нього в душовій, владно стискаючи стегна.

Він ще і ще раз повертав запис до цього моменту. Зупиняв перегляд і запускав знову. Ловив перебіжну комбінацію лицевих м’язів. Згадував, порівнював і дослухався до своїх відчуттів. До реакцій тіла, тонкої магії збудження.

Й не отримував остаточних підтверджень.

Тим часом вітер за вікнами вщух, а дощова сіризна потроху злилася з хмарними присмерками. Антон вимкнув комп’ютер, сховав накопичувач і перейшов до вітальні. Там перевірив дзвінки і повідомлення в смартфоні, зручно вмостився на дивані і продовжив читати про пригоди майбутніх працівниць секс-індустрії.

Ранкове сонце витягнуло Софію з ліжка. Ранкове сонце пролізло крізь зашторені вікна, захопило вази з кольорового скла, що стояли на книжковій шафі, зробило їх свіжими та веселими. Кольоровий настрій із тих ваз передався дівчині. Наповнив її безпричинним і від того ще більш переможним відчуттям свята. Вона вирішила, що до коледжу цього дня не піде. Що не дозволить шкільним запахам і вчительським голосам вбити той кольоровий настрій.

Цього ранку кіт Альберт отримав подвійну порцію курячої печінки. Його хазяйка з’їла розкришене печиво, випила холодного чаю. Одягла найкоротшу зі своїх спідниць, довгі чорні панчохи і майже прозорий топік. Перекинула через плече акуратну сумочку з тисненої шкіри. Пройшлася середмістям, збираючи погляди. Хтиві чоловічі та злобні жіночі.

Назбиравши їх повну торбу, Софія попрямувала до міського парку, але не дійшла туди. Натомість несподівано для себе звернула на довгу, затінену деревами вулицю, що вела до «Дівінуса». Дівчина лише двічі чи тричі бачила клуб, але в її пам’ять вкарбувався фасад будівлі — поєднання радянського індустріального стилю і сучасних поверхонь з тонованого скла. У тих скляних стінах, що закривали коробчасті форми колишнього заводоуправління, денне світло тонуло, немов у воді листопадового ставу.