пам’ятаю радянську поштову маркуодну з першихвона зображує сіячабезсумнівно до всякої колективізаціївін несе насіння в козубі та розкидає йогошироким помахом рукиненавиджу слово вигнанняБог не тиран Він сівачВін несе народ в шапці і розкидає йогопо поверхні земліпласкої як полеякою вона була до Колумба і Галілеяколи вона була центром всесвітуа небо було твердю як написаноперешкодою між внутрішніми водамиз яких з’явилася сушай зовнішніми, з яких нічого не сталокрім абсолютної порожнечіщо вбирає в себеостанні залишки тепларозсіяння розсіяння розсіяннядіаспора діаспора діаспорагалут галут галут<p>♦ ♦ ♦</p>Ребе Нахман запитав Абрама: відверто мені говори,розвозячи молоко, ти дивишся догори?– Ну, частіше під ноги, на бруківку, опалки, сміття,але і на небо, дивився десять разів за життя…– І що ти бачив на небі? – ребе питає його.– А що там побачиш! Сонце і різні хмари, ото й всього.– А чи бачив сили небесні? – відповідай мені!– Вибачте, ребе, відверто кажучи, ні.Ребе Нахман запитав Абрама: – Що на вулиці бачив ти?– Я бачив лавки, вивіски, багато всілякої суєти,бачив воза, бачив коняку, бачив вола,весь чорний, тільки на лобі мітка біла була.Бачив бороданів і дам, що зиркали з-під перук,везучи дітей на візках, не випускаючи з рук.І звичайно, бачив бідони, в які розливавмолоко, сметану, вершки, гроші брав і решту давав.– А чи бачив ти очі перехожих, бачив в їх глибині,щось крім злоби і турботи про завтрашні дні?Наприклад, любов та відданість, щедрість, Господній страх,бачив душі, що вже побували у вищих світах?Бачив Еліяху, чи як там? – Іллю-пророка,або ангела, що злітає як з даху ота сорока?– Коли б я міг бачити так далеко, то від тебе не скрив,я був би ребе Нахманом, а ти б молоко розвозив,я б тобі задавав питання, а ти б відповідав мені,наприклад, чи ти бачив на небі Боже світло?чи відвідував Боже житло?Ребе Нахман відповідає: відверто кажучи, ні.<p>Річниця</p>
