Звісно, згодом Ганна зрозуміла недолугість своєї реакції. Чому Ейпріл раптом повисла б на власному вікні? Випадково вона там не могла опинитися. Тож Ганна видавила сміх, а за сніданком розповіла про це як про звичайнісінький жарт. Насправді їй було зовсім не радісно. Такий учинок видався їй безглуздим і дещо жорстоким, ба навіть небезпечним: Ейпріл і справді мала всі шанси впасти й зламати собі шию. Вона розповідала Ганні, що запросто вилізла з вікна, а от залізти назад виявилося значно важче. Після двох марних спроб Ганни затягнути її до кімнати вона здалась і, ризикуючи, спустилася вниз по іржавій водозбіжній трубі, подряпавши шкіру. Ганна з гіркотою подумала, що було б аж ніяк не смішно, якби Ейпріл справді розбилася на смерть. Проте людині, з якої пожартували, не варто такого казати, якщо вона не хоче зажити слави тюхтійки без почуття гумору.
— Хто тут сучка? — донісся чийсь голос від коридорних дверей, і Ганна та Ейпріл різко обернулися.
— Емілі! — вигукнула Ейпріл, схопившись за серце. — Боже, не роби так зі мною! Через тебе в мене інфаркт.
— Вибач. Ганно, то ти йдеш? Я телефонувала тобі, а ти чогось не відповідала.
— Ай, лихо його, вибач. Телефон і не пискнув. Знову, мабуть, треба рахунок поповнити. Ти точно не йдеш? — запитала Ганна в Ейпріл, але радше для годиться. Ейпріл ніколи не ходила на офіційні заходи, бо вони, мовляв, надто чванливі й претензійні. І те, й інше було правдою, та Ганна відчувала глибоку прихильність до таких церемоній загалом, а ще до тієї гоґвортської атмосфери: натовпи студентів у чорних мантіях, поліровані дубові лави, мерехтливі жа-рівки по всій залі, латинська граційність... Однак вона підозрювала, що Ейпріл мала ще якісь причини, пов’язані, імовірно, з її дивним ставленням до їжі. У суботній вечір під час прогулянки Оксфордом вона могла з’їсти шість чизбургерів у «Макдональдзі», але потім пропускала обіди цілісінький тиждень.
Під час офіційної церемонії ніяк не уникнути меню з трьох страв: не можна просто взяти овочеву нарізку або крадькома покласти свою ще повну тарілку на купу брудного посуду біля вікна. Треба замовляти повне меню і потім сидіти, чекаючи, поки всі інші доїдять, а персонал прийде прибирати.
— Я краще вип’ю соку зі смітника, — кинула Ейпріл, але по-дружньому, а Ганна знизала плечима.
— Гаразд, як хочеш, — сказала вона й вийшла слідом за Емілі з кімнати.
Раян чекав на них унизу сходів, і вони разом рушили через оповитий сутінками дворик. Був листопад, ночі ставали затяжними. Навколо них витало свіже осіннє повітря й світло, що пробивалося крізь вітражі каплиці.
— То хто та сучка? — запитала Емілі, а Ганна закотила очі.
— Ай, та ж Сью. Ейпріл думає, що вона має на неї зуб.
Ну ти ж знаєш — через блискітки.
— Боже, я не здивована. Якщо вона спробує втнути зі мною якусь подібну холеру, я її
— Та я думаю, їй таки зробили догану, — обережно мовила Ганна й підтягнула мантію, що сповзла з плеча. Їй було незручно, ніби вона поливала Ейпріл брудом позаочі. — Не знаю, від кого, але хтось приходив і розмовляв з нею.
— Ну добре, а щось відбулося? Б’юся об заклад на великі гроші, що ні.
— Мене там не було, але здається, її попередили про наслідки, якщо щось подібне повториться, — сказала Ганна, знаючи, що це прозвучало непереконливо.
— Та, думаю, татусь зробив кілька дзвіночків, і всі про все забули, як за помахом чарівної палички, — саркастично зауважив Раян. — Вілл нормальний чувак, але я не розумію, що він у ній знайшов, ну от чесно.
Ганна прикусила губу. Вона не могла докоряти Раянові за його злобу, бо він досі гнівався через той телефонний дзвінок, однак багатство Ейпріл стало яблуком розбрату набагато раніше — зокрема її сімейні статки та сума пожертвування її батька на спортзалу Пеламського коледжу. Але злився не лише Раян. «Ейпріл Кларк-Клівден? — почула Ганна чиїсь слова, коли йшла галереєю на заняття. — Та сама дівчина? Та вона дурна як колода, її тут не було б, якби не татусеві грошенята. Він же на одну посаду нижче від Воррена Баффета чи щось таке».
Дивувало те, що сама Ейпріл не намагалася розвіяти ці чутки. Насправді вона, здавалося, навіть насолоджувалася ними. Її стрічка в інстаграмі майоріла дизайнерським одягом, хлопцями в смокінгах і світлинами, на яких вона п’є шампанське з пляшки й корчить гримаси. Здавалося, вона лишається, що навчається ніби «між іншим», та все одно має гарні оцінки. Ганна не раз чула розповіді Ейпріл, що її взяли не вагаючись, попри погані результати на вступних іспитах. Дівчина ніби спонукала людей додати два плюс два й усе зрозуміти.