Прибігла раз Лисичка у садок; Вподобавсь дуже їй привітненький куток — І гарно погулять, і любо подивиться,То тим, то сим там можна поживиться.Глядить —На тичках виноград висить, Густесенько, аж тички нахиляє.«От, — дума, — снідання смачне; Усяка ягідка неначе привітає,Неначе каже: їж мене».Та от біда яка: відкіль вона не гляне, Де не зопнеться, — не достане;Облизує роток —Хоч би десяток ягідок.— Бач, — каже, — люди як хитрують, Неначе носом чують... —А на вершечку поравсь Горобець: Усюди він, проворний молодець,Примазаться уміє на дурничку, — На те вже вдавсь.Побачив він ЛисичкуІ зараз обізвавсь:— Здоровенька була, Лисичко! Поласуй з нами, молодичко!А виноград же то який!У вашому гаю не виросте такий!.. — Лисичка думає: цвірінькало ти сучий,Без тебе знаю я... — Ні, — каже, — нам не йде, Кислючий-прекислючий —Оскома нападе! —Розсердилась вона і подалась додому, Жалкуючи, що бігла по-дурному.Так завидющий чоловікНа брехні верне свій язик; Чого не втне чи не достане —Усе погане.<p>ТІНЬ І ХЛОПЧИК</p>Раз на лужку проворний Хлопчик грався, Побачив Тінь свою і засміявся.— От зараз, — каже, — я її вловлю, На шапку наступлю,Незчується і не вгадає... —І, як метелик, Хлопчик полетів, А тінь попереду, неначе утікає,Щоб не вловив.Женеться Хлопчик дужче, прудче, А Тінь ще лучче, —Ніяк не дожене,Бо, сказано, мале — дурне.Біг Хлопчик, біг, удовольнився, Далеко бігти не схотівІ верть назад — як м’ячик покотився, Задихався, почервонів.Неначе пташка в клітці, б’єтьсяМаленьке серденько його...Коли глядить — а Тінь за ним женеться, Мов ловить дратуна свого.Знов Хлопчикові закортіло.— Ні, — каже він, — мене не доженеш! От я вернусь, на тебе кинусь сміло,Тоді вже не втечеш! —Плиг... плиг... і знов повітрилась робота, Дуріє молода охота,Ганяв, ганяв — І не піймав;Розсердивсь він на ту дурницю І покотився на травицю, Оддихать трошки, переждать.Тим часом сонечко за хмарку закотилось, І хлопчикові знов побігать захотілось,І знов він став шукать, Усюди розглядать,Туди-сюди головку повертає, Де ділась Тінь — і не вгадає.Як тая Тінь, так щастя між людьми, І бачили, і знаєм ми,Біжить воно за тим, хто не шукає, А той, хто хоче, не піймає.<p>ГУСИ</p>
